Дієти – це обмеження у їжі, що часто призначене для зниження ваги. Цьому сприяють не лише фізичні навантаження, а й правильний вибір продуктів харчування. Але хто сказав, що не можна балувати себе улюбленими солодощами дитинства? А чи можна пити кисіль при схудненні та як не набрати зайві кілограми? Достатньо знати нюанси приготування та вживання страви.

Крохмальний десерт: корисні властивості та шкода
Напій на основі картопляного крохмалю ще на Русі був улюбленим ласощами дітей та дорослих. Їм вгамовували голод і спрагу, запивали щільні обіди.
Проте за старих часів на ведення побуту людина витрачала більше калорій, ніж сьогодні, і в моді були пишнотілі жінки. Сьогодні доведено, що рясне вживання продуктів, що містять крохмалю, негативно позначається на фігурі: крохмаль розпадається на цукор, одна молекула якого відкладається у вигляді 2 молекул жиру.
Але правильне приготування в’язкого ароматного напою позбавить побоювань за фігуру. Користь організму від киселя незаперечна.
Він має обволікаючий ефект, покращує роботу шлунка.
Сприяє тривалому почуттю ситості, причому чим густіший напій, тим довше зберігається ефект.
Здатний замінити повноцінний прийом їжі, калорійність коливається в залежності від основи для приготування. У фруктових та ягідних це 50-70 одиниць, у напої на вершках чи сметані – до 116 ккал.
Містить калій, залізо та магній.
Такий десерт є надійною профілактикою запорів, що часто зустрічається при білкових, вуглеводних чи монодієтах.
Замислюючись, чи можна кисіль на дієті, враховують калорійність напою. В активній фазі скидання ваги краще знизити кількість цукру, що додається, замінивши його стевією.
Також для приготування низькокалорійного киселю краще вибрати домашні компоти, сухофрукти або свіжі ягоди. Густий молочний напій більше завдасть шкоди фігурі.
Важливо! Магазинні готові суміші для заварювання гарячою водою або окропом містять барвники та велику кількість цукру, так що на час боротьби із зайвими кілограмами від них краще відмовитись.
Особливості страви
Організм, ослаблений внаслідок обмежень у харчуванні, буде вдячний не лише за смачний десерт на основі фруктів чи ягід. Корисними стануть наваристі кисільні страви із зернових культур.
Також можна пити кисіль при схудненні, коли страва зварена з вівсяних пластівців. Достатньо на ніч замочити перемелені пластівці «Геркулеса», вранці процідити, довести рідину до кипіння та проварити 5 хвилин. Небагато цукру, чайна ложечка меду або солодкі ягоди зверху – найкращий варіант сніданку для тих, хто мріє схуднути.
При небажанні готувати десерт із картопляного чи кукурудзяного крохмалю, вдаються до рецептів на основі рису. Крупу промивають, заливають холодною водою проти ночі, а вранці проварюють.

Тим, кому під час дієти доводиться більше пити рідини, а хочеться побалувати себе «серйознішою» стравою, прийде на допомогу делікатес із горохового борошна.
Його калорійність разом із тушкованими грибами та обсмаженою цибулею, як вимагає оригінальний рецепт, – 140 ккал на 100 г продукту. Але в ньому присутні не лише вуглеводи, а й рослинні жири та білки. Таке перекушування більш ситне, ніж фруктовий крохмальний десерт.
Як є, щоб не видужати?
Замислюючись, чи можна схуднути на киселі, дієтологи дадуть відповідь: умовно – так. Головне – протягом усього дня не виходити за межі дозволених кілокалорій. Вони розраховуються для кожної людини індивідуально. Однак, якщо пити тільки солодкі фруктові десерти на крохмалі, втрата ваги відбуватиметься і за рахунок втрати м’язової маси.
Також мінус є вживання великої кількості крохмалю, що сприяє викиду в кров інсуліну – він відповідає за пробудження апетиту.
Але є хитрощі, які допоможуть при схудненні.
Потрібно вживати страву в перервах між основними прийомами їжі, але й не пізніше ніж за пару годин до вечері.
Є десерт трохи більше 2-3 разів у день, обсягом 100 – 150 р кожен прийом.
Не балувати себе таким перекушуванням після фізичних навантажень, спрямованих на скидання ваги, протягом 2 годин після закінчення тренування.
Відмовитися від напою, який більше доби простояв у холодильнику. На холоді крохмаль швидше перетворюється на цукор.
Чи не закінчувати їм прийом їжі. Їжу взагалі краще не запивати.
Щоб штучно зменшити калорійність продукту, можна приготувати менш густий десерт. Тоді на літр окропу беруть не 3 столові ложки крохмалю, а 1 – 1,5.

Їжа має бути корисною, але іноді дотримуватися правильного харчування складно. Тоді на допомогу прийдуть розвантажувальні дні на популярному слов’янському напої. Він стане незамінним для фігури, якщо в ньому будуть присутні буряковий сік, лляне насіння або кефір.
Але важливо пам’ятати: схуднення не повинно бути катуванням для організму, достатньо збалансованого раціону та ведення калькулятора калорій. В іншому ж кисіль – найкращий помічник.

Схуднення є сильним стресом для організму. Шведські дієтологи розробили щадну систему харчування, що дозволяє скинути кілограми. Шведська дієта на 7 днів передбачає виняток простих вуглеводів, перехід на низькокалорійні продукти. Належить до лояльних систем харчування, процес спалювання жирової тканини відбувається повільно. Завдяки збалансованому меню, втрачаючи вагу, можна почуватися бадьорим, енергійним.

Особливості
Основою харчування на тиждень стають каші, а також низькокалорійні молочні продукти. Білки представлені м’ясом, рибою, яйцем, забезпечують мінералами, вітамінами фрукти та овочі. Не виключається на час корекції ваги та картопля, вживається у відвареному, запеченому вигляді, пюре. Під забороною знаходяться всі прості вуглеводи, які сприяють набору ваги. Солодощі, здоби, кондитерські вироби замінюються вівсяною, гречаною кашею, фруктами.

Меню шведської дієти дозволяє повільно, але впевнено прощатися із зайвою вагою. За тиждень можна втратити від 1 до 4 кг залежно від початкової ваги. Результат досягається за рахунок відновлення процесів метаболізму, покращення травлення. Основа харчування, подана складними вуглеводами, дозволяє не відчувати напади голоду протягом дня. Принципам раціонального меню можна слідувати і після закінчення тижневого раціону.
Шведська дієта на 7 днів відноситься до щадних систем, але також має обмеження до застосування. Не рекомендується за наявності захворювань внутрішніх органів, у період вагітності, лактації, похилого віку. Не підходить система живлення при непереносимості глютена, а також лактози.
Меню шведської дієти
Понеділок
Сніданок – склянка знежиреного молока, запарена гречка без солі.
Обід – склянка молока, салат із помідорів, огірків, трохи знежиреного сиру.
Вечеря – 1-2 відварені картоплини, буряковий салат зі сметаною заправкою, скибочка цільнозернового хліба.
Вівторок
Сніданок – склянка молока, запарена гречка без солі.
Обід – нежирна відварена або запечена риба, мікс-салат (листя салату, помідори, селера), 2 відварені картоплини.
Вечеря – салат з білокачанної капусти, гарбуза, цибулі, зелені, заправленої олією, 2 відварені яйця.
Перед сном випити півсклянки теплого, знежиреного молока.
Середа
Сніданок – склянка теплого молока, 2 слайси твердого сиру, скибочка цільнозернового хліба з насінням.
Обід – склянка яблучного соку, обсмажене на олії філе курки, салат із броколі зі сметаною.
Вечеря – картопляне пюре, 2 слайси твердого сиру, півсклянки молока.
Четвер
Сніданок – яблучний фреш, скибочка цільнозернового хліба.
Обід – запарена гречана каша, запечена індичка.
Вечеря – відварений рис, салат з помідорів, руколи та цибулі. Перед сном випити склянку теплого молока.
За дотримання дієти не потрібно виключати перекушування. Можна використати яблука, цитрусові, кислі ягоди.
П’ятниця
Сніданок – півсклянки знежиреного йогурту, грейпфрут.
Обід – відбивна з індички, 3 відварені картоплини, чашка зеленого чаю.
Вечеря – сезонні ягоди, несолодкі фрукти, яблучний фреш.

Субота
Сніданок – склянка знежиреного молока, запарена гречка без солі.
Обід – зелене яблуко, картопляне пюре, відварена куряча грудка.
Вечеря – відварений рис, овочевий салат (селера, фенхель, помідори) із зеленню та оливковою олією.
Перед сном випити чашку трав’яного чаю чи теплого молока.
Неділя
Сніданок – відварений рис, склянка молока.
Обід – 2 відварені картоплини, запечена або смажена нежирна риба, апельсиновий фреш.

Вечеря – відбивна з пісного м’яса, скибочка цільнозернового хліба, салату з моркви, огірків, болгарського перцю, півсклянки яблучного чи апельсинового соку.
Дієта 6 пелюсток
Шведська дієта з меню на 7 днів розроблена Анною Йоханссон, відноситься до жорстких систем харчування. Завдяки чергуванню монодієт вдається втратити від 3 до 7 кг. Різке схуднення не рідко супроводжується поганим самопочуттям: запамороченням, відчуттям слабкості. Інтенсивне спалювання жирів відбувається внаслідок одного виду продуктів протягом дня. Перевагою є чергування білкових та вуглеводних днів, організм забезпечується життєво важливими речовинами. Не рекомендується повторювати частіше 1 раз на рік. Для закріплення досягнутих результатів після завершення необхідно слідувати принципам здорового харчування.
Понеділок
Рибний день – дозволяються нежирні сорти у відвареному, тушкованому, запеченому вигляді. Можна приготувати бульйон без солі із зеленню. Протягом дня обсяг складає до 500 г риби, розділити слід на 3-4 прийоми. Під час дієти немає обмежень на зелений чай без цукру, мінеральну воду.
Вівторок
Овочевий день – дозволяється у сирому, тушкованому вигляді, об’єм не повинен перевищувати 1.5 кг. В один із прийомів їжі можна випити фреш (помідори, селера, огірки), розбавлений водою, з щіпкою солі.
Середа
На третій день дієти готується курка. Також дієтологи рекомендують грудку індички. Можна тушкувати, варити, запікати, приготувати бульйон. Обмеження до 500 г м’яса, поділити на 4-5 прийомів.

Серед охочих схуднути більшість тих, хто хоче навіть на дієті смачно харчуватися та не голодувати. Цю можливість надає скандинавська дієта, норвезька чи північна – це її різні назви. Вона набуває все більшої популярності у світі і вдячність своїх переконаних послідовників. В основі скандинавської дієти принцип здорового харчування. Корисні продукти, які вирощуються або видобуваються в північній півкулі планети, визначають меню, якого повинні дотримуватися бажаючі скинути вагу «по-скандинавськи».

Саме поняття «дієта» передбачає методику втрати ваги завдяки особливо підібраним продуктам харчування. Скандинавська дієта для схуднення переслідує ще одну мету: оздоровлення організму за рахунок включення до раціону здорової та корисної їжі, відмови від їжі малокорисної та неправильно приготовленої. До списку здорових продуктів входять: нежирні та жирні сорти риби, яловичина, телятина, дичину, знежирені молочні продукти, фрукти, ягоди та овочі, що культивуються в сівенихтрегіонах Європи, крупи, житній хліб.
Основні принципи
Існують правила, яким необхідно слідувати, щоб позбавитися зайвих кілограмів. Свої спеціальні вимоги має і скандинавська дієта для схуднення.
Приймати їжу невеликими порціями щонайменше 4-5 разів у день.
Переїдання, як і недоїдання, слід уникати.
Перед сном краще не їсти взагалі. Якщо почуття голоду занадто сильне і неможливо утриматися від їжі, рекомендують випити склянку трав’яного чаю без цукру, кефіру нежирного або йогурту, знежиреного молока.
Бажано вживання свіжоприготовлених домашніх страв. Якщо повністю неможливо дотримуватись цього правила, то 3-4 прийоми їжі протягом дня повинні складатися із домашньої їжі.
Мінімум термічної обробки продуктів, овочі та фрукти по можливості вживати у сирому вигляді.
Щоденні фізичні навантаження: близько 2 годин для помірних та трохи більше години для інтенсивних занять.
Продукти харчування для скандинавської дієти
Скандинавська дієта для схуднення і має назву північної частини європейського материка тому, що вона орієнтується на прості продукти харчування скандинавських країн: Норвегії, Швеції, Данії. Вибір складових дієти націлений не лише на корисну, а й на дуже смачну повсякденну їжу.

Чому віддається перевага меню?
Для складання повсякденного меню підбирають продукти харчування, багаті на вітаміни, мінерали, мікроелементи.
Вершкове масло і тваринний жир підлягає заміні на рослинні олії: ріпакова, лляна, кунжутна, гарбузова (крім оливкової). Соняшникову олію також слід замінити або обмежити її вживання. Корисними та здоровими вважаються ті види олії, які не пройшли надмірну термічну та хімічну обробку.
Морська риба: лососеві, тунець, камбала, оселедець. Вона має бути в раціоні не менше 3 разів на тиждень. Морепродукти: омари, кальмари, устриці.
Нежирне м’ясо, у тому числі курка, кролятина, оленина, нежирна баранина. Його слід включати в меню щонайменше 3 рази на тиждень. М’ясо та риба готуються гасінням, варінням, запіканням, пропарюванням на слабкому вогні протягом тривалого часу. Перевагу краще віддавати нежирній дичині, якщо є така можливість.
Вживання солі допустиме в обмежених кількостях.
Прянощі у вигляді ароматних трав дозволені.
Крупні страви у вигляді каш, крім рисової.
Рекомендована зелень: спаржа, латук, петрушка, редис.
Сезонні фрукти, овочі, ягоди. З овочів перевагу надають коренеплодам: бурякам, моркві. З ягід воліють дикі лісові: журавлину, чорницю, лохину, ожину.
Злакові та їх висівки: жито, овес, ячмінь.
Чорний хліб.
Горіхи, гриби.
Свіжі фруктові та овочеві соки, зелений чай.
Молоко та молочні продукти: сири, йогурти, кисле молоко з жирністю не більше 1,5%.
Продукти, які слід повністю або частково вилучити із вживання
Смакові добавки, що містять сіль, повністю виключаються.
Тропічні фрукти та овочі не вживаються, так само як і оливкова олія.
Білий хліб та здобна випічка до вживання не рекомендується.
Кондитерські вироби також бажані.
Алкоголь неприпустимий.
Копченості, консерви не дозволені.
Смажені продукти категорично неприйнятні.
Страви швидкого приготування, що належать фастфудовій індустрії, повинні бути видалені з меню.
З фруктів заборонені банани та виноград.
Макаронні вироби, бобові та рис радять вилучити з вживання.
Чорний чай та кава з раціону повністю виключаються, так само як і консервовані соки та газована вода.

Як і характер жителя Скандинавського півострова, дієта має неквапливий та плавний вплив на організм людини. Результати позначаться не відразу: за місяць можна позбутися всього 4-6 кг зайвої ваги. А при захворюваннях для отримання очікуваного результату лікарі рекомендують дотримуватися здорового харчування щонайменше півроку. Методи приготування продуктів також не відрізняються високою швидкістю: м’ясо цілісними шматочками гаситься близько 4 годин або довго запікається в не надто гарячій духовці.

Конфлікт поколінь – явище, що було у всі часи, і класики різних епох неодноразово описували у романах і п’єсах нескінченні суперечки між батьками та дітьми, а мислителі минулих часів намагалися зрозуміти, чому непорозуміння виникає між найближчими людьми. І якщо навіть діти та батьки часто не можуть дійти спільного знаменника і домовитися, то не дивно, що конфлікти між старшим поколінням та новими членами сім’ї – невісткою чи зятем виникають ще частіше.

Причому якщо протистояння тещі і зятя, багаторазово обсміяне в анекдотах і народних казках, як правило, проходить м’якше і нешкідливіший для молодої сім’ї, то конфлікт між свекрухою і невісткою часто виливається у постійні сварки між молодими та крахом їхнього шлюбу. Але чому саме від відносин свекрухи і невістки так сильно залежить щастя молодої сім’ї? І як налагодити стосунки зі свекрухою, щоб вона стала другом та порадником, а не ворогом?

Основні причини конфліктів між невісткою та свекрухою
Свекруха може розбити молоду сім’ю Жінки більш емоційні, ніж чоловіки, і частіше схильні оцінювати ситуацію та приймати рішення, орієнтуючись насамперед на емоції та почуття, а не на раціональні докази розуму. І саме в цій особливості жіночої психології і криється основна причина конфліктів між свекрухою та невісткою, адже обидві ці жінки люблять одного й того самого чоловіка, однією з яких він є сином, а другий – чоловіком.

Зв’язок мати-дитина, як правило, набагато сильніший, ніж зв’язок між батьком і дітьми, тому багато жінок схильні опікуватися дитиною і після того, як вона виросла, а в деяких випадках – ставитися до дорослого сина, як до малюка. Особливо сильно прихильність матері до дорослих дітей проявляється у тих сім’ях, де мати схильна до гіперопіки і на підсвідомому рівні замінює чоловіка на сина (у сімейних відносинах присутній так званий психологічний шлюб матері з сином). У суспільстві зайва опіка мам по відношенню до дорослих дітей ганьбиться, і вирослих синів таких жінок у народі нерідко називають «мами синками».

Матерям же їхні стосунки з синами здаються гармонійними та ідеальними, і вони не хочуть ні з ким ділити любов та увагу своєї вже дорослої дитини. Поява спочатку дівчини, а потім – нареченої та дружини сина вони сприймають як особисту трагедію, адже на підсвідомому рівні мами впевнені, що чужа жінка вкрала їхнього коханого чоловіка. Сильна ревнощі і пригнічена агресія – це ті емоції, що відчуває гіперопікаюча мати дорослого сина стосовно своєї невістки, і саме вони пояснюють постійне невдоволення свекрухи обраницею сина та причіпки до неї, адже за допомогою такої поведінки мати хоче показати синові, що вона краща. суперниці».

Але не тільки свекрухи можуть ревнувати своїх синів до їхніх дружин – невістки також часто відчувають ревнощі щоразу, коли їхні чоловіки вирішують провести час із батьками. Молоді дружини хочуть проводити зі своїми обранцями якнайбільше часу і мріють, щоб увага чоловіків належала виключно їм. Бажання чоловіка відвідати батьків або просто час від часу спілкуватися з матір’ю по телефону сприймається дружиною як нехтування нею на користь мами. Щоб «відокремити» чоловіка від батьківської сім’ї та повністю заволодіти його вільним часом та увагою, надмірно тривожні та невпевнені в собі жінки намагаються посварити обранця з матір’ю та зіпсувати стосунки зі свекрухою до такої міри, щоб можна було сміливо заявити чоловікові: «обирай – чи я , або вона».

Ревнощі сина до невістки чи навпаки, чоловіка до свекрухи – це одна з найчастіших причин конфліктів між свекрухою та невісткою, але ця причина далеко не єдина. У багатьох випадках до сварок, недорозуміння чи «холодної війни» між цими жінками наводить більш прозові причини: різні погляди на життя, невідповідність очікуванням та побутові питання.

Як правило, свекруха і невістка належать до двох різних поколінь, тому не дивно, що у них можуть бути протилежні світогляд, звички та переваги. Саме через різницю світогляду свекруха може вважати невістку вітряною, несерйозною чи лінивою – словом, невідповідною парою для свого сина. І навіть кардинально різні погляди на життя щодо будь-якої однієї сфери можуть стати каменем спотикання між свекрухою і невісткою, причому не має значення, в чому саме полягає різниця світогляду. Наприклад, воцерковленої свекрухи буде складно порозумітися з невісткою атеїсткою, а свекрухи, яка вважає, що сенс життя будь-якої жінки в дітях – з невісткою кар’єристкою.

Дитячі істерики в торгових центрах, магазинах та інших громадських місцях, мами та тата, які щодня проводжають до школи 11- та 12-річних дітей, бабусі, що кутають дитину в 100 одягів і забороняють малюкові бігати навіть на дитячому майданчику – всі ці ситуації вже давно стали настільки звичними, що більшість людей вважає їх абсолютно нормальними. На будь-якому жіночому форумі в обговореннях, що стосуються питань виховання дітей, обов’язково зустрінуться фрази на кшталт «це ж дитина, вона нічого не розуміє», «дітей треба балувати», «на вулиці дітей чекає багато небезпек», «мати, яка не знаходиться поруч із дитиною 24 години на добу – це погана мати» та ін.

Разом з тим, дедалі більше психотерапевтів і дитячих психологів стверджують, що зараз більше половини батьків тією чи іншою мірою калічать психіку дітей гіперопікою і вважають, що саме у звичці мам і тат надмірно опікуватися своїми чадами криється головна причина інфантильності та незрілості молодих людей. Та й багато мами самі розуміють, що часто зайво турбуються про дитину і тим самим пригнічують її розвиток, проте не знають, як перестати опікуватися дитиною та «перерізати пуповину». Розглянемо, чим гіперопіка відрізняється від батьківського кохання та турботи і як побудувати здорові стосунки з дитиною.

Що таке гіперопіка та які її ознаки?
Гіперопека, або точніше, гіперпротекція – це надмірна турбота одного або обох батьків про дитину, при якій у відносинах «дитина-батько» дітям надається мінімум самостійності та особистого психологічного простору, а батьківський контроль здійснюється навіть у тих випадках, коли вона не потрібна. У більшості випадків гіперопіка виходить саме від матері, оскільки чоловіки, як правило, менш схильні до зайвих переживань та занепокоєння без причини. Проте не можна сказати, що тата ніколи не виявляють надмірної турботи про дітей – у низці сімей саме батько не може послабити контроль над дітьми та дати їм більше особистого простору.

Незважаючи на те, що гіперпротекція – це надмірна турбота та надмірний контроль над дитиною, особливості прояву гіперопіки в різних сім’ях суттєво відрізняються. Тому психологами була розроблена класифікація даного явища, згідно з якою існує 4 основні види гіперопіки:

Домінуюча гіперопіка. Даний тип гиперопеки нерозривно пов’язані з авторитарним вихованням, у якому дитина немає у ній права голосу, ні права на власні бажання і переваги. Воля батька та матері для дитини в таких сім’ях – закон, а будь-які їхні слова та думки – незаперечна істина. Система заборон та контролю, суворі правила поведінки в сім’ї, тотальна недовіра до дитини та заниження її здібностей – неодмінні атрибути домінуючої гіперопіки. Батьки повністю ігнорують потребу дитини в самоповазі та повазі, занижуючи її самооцінку та не даючи морально подорослішати. Більшість дітей, які виросли в умовах домінуючої гіперопіки, не вміють ні критично мислити, ні відстоювати свою думку, ні приймати важливі рішення, тому що звикли у всьому слухатися батьків і покладатися на них.
Потураюча гіперопіка. На відміну від домінуючої гіперпротекції, при якій батьки практично повністю ігнорують потреби і бажання дитини, гіперопіка, що потурає, передбачає задоволення всіх капризів чада. У сім’ях з таким типом ставлення до дітей дитина стає практично кумиром сім’ї, а її потреби вважаються більш значущими та важливими, ніж бажання батьків. Мама і тато (або лише один батько) ідеалізують дитину, вселяють, що вона краща за інших дітей, задовольняють навіть безглузді примхи чада, і разом з тим – захищають сина/дочка від будь-яких труднощів. Внаслідок такого виховання, як правило, виростають особистості із завищеною самооцінкою та істеричним характером, які впевнені, що всі оточуючі повинні ставитись до них із таким самим захопленням, як батьки.
Демонстраційна гіперопіка. Через невпевненість у собі та надмірну залежність від думки інших, батьки намагаються підвищити статус в очах суспільства за допомогою ставлення до своєї дитини. Такі мами та тата «грають на публіку», купуючи дитині найдорожчий і наймодніший одяг, записуючи його в десяток розвиваючих центрів та секцій і вимагаючи від чада досягнень та результатів, якими можна було б похвалитися перед іншими батьками. У цьому випадку ставлення до дитини мало відрізняється від ставлення до ляльки, адже батьки не бачать у сина/дочки живої людини з власними бажаннями та інтересами, а використовують її як задоволення амбіцій. Така гіперопіка батьків лише посилюється в міру дорослішання дитини, тому що тато і мама все більше пригнічують особистість дитини і встановлюють їй все більше правил і вимог, щоб виглядати зразковими батьками в очах суспільства.