Батьківщина завжди починається з ентузіазму та океану сил і впевненості, що все вийде. Сім’я поглинена щастям та ейфорією від появи маленького чоловічка. Спочатку навіть безсонні ночі зовсім не в тягар.

Але втома має властивість накопичуватися, а емоції від нового досвіду, знань, прийняття рішень починають трохи виснажувати (перші сопельки, здуття живота, незрозуміла висипка, стрибки розвитку, кризи 2-3 років). Звичайно, це стосується обох батьків, але все ж таки переважно мами, яка перебуває з малюком у постійному контакті 24/7. Тому поговоримо про емоційне вигоряння жіночої половини сім’ї.

Чим більше знань ми отримуємо, тим вищий особистий ступінь відповідальності. Чи замислювалися наші мами так, як ми, над питаннями грудного вигодовування, першого підгодовування, методик виховання? Найімовірніше, що ні. Все виходило із сімейних традицій, суспільних норм і, звичайно ж, від несвідомого, інстинктивного. Та й часу для роздумів у них було набагато менше, було завдання займатися побутом, дитиною, про інше особливо не думалося.

Обсяг різнопланової інформації, яка є сьогодні, значно розширює бачення материнства кожною жінкою. Ми вибудовуємо рамки допустимого, бажаного і, звичайно ж, малюємо ідеал “себе-мами”, незмінно мчимо до нього на всіх швидкостях і фінішуємо у якийсь момент на позначці “материнське емоційне вигоряння”.

Ось деякі ознаки емоційного вигоряння:

Забудькуватість. У Бермудському трикутнику пам’яті зникає вся важлива інформація навіть у ті моменти, коли ви, як вам здається, у ресурсі: виспалися, бадьорі, сконцентровані.
Зриви. Часто відбуваються зриви усім членів сім’ї, з’являється відчуття безвиході. Якоїсь миті всі навколо починають робити все зовсім не так. Діти кричать і не слухаються дужче, чоловік ще вперто не миє за собою посуд, та й зірки світять не так яскраво.
Хронічна втома. Життя переходить у режим автопілота, ніщо не тішить, діапазон емоцій наполегливо стоїть на нулі і ривками йде в мінус.
Постійне відчуття дня бабака. Іграшкам під ногами немає кінця і прибирати їх вже не хочеться, посуд у раковині магічним чином розмножується незалежно від того, що ви майже живете біля цієї самої раковини, провіант закінчується миттєво, а духовка стає постійною співрозмовницею.

Однозначно не чекати на те, що емоційне вигоряння випаруватися без вашого втручання:

Взяти себе в руки! І це не означає “Еге-гей я сильна, я все зможу”. Це означає проаналізувати, що ви можете зробити собі зараз, щоб стало значно легше. Просити про конкретну допомогу, яка потрібна саме вам. Іноді буває так, що приходить бабуся і починає розважати і відволікати малюка, а ви йдете відпочивати по господарству, незважаючи на те, що каструлі і пелюшки ведуть з вами діалоги в кожному нічному сні. Або ж, навпаки, ви б з радістю поринули в кулінарію та свої думки, аби відпочити від тисячного питання дитини “Що це?”. останні півгодини. Озвучуйте, яка саме допомога вам потрібна, як ви хочете відпочити, не потрібно жертв і надій на телепатичні можливості ваших родичів!
Тренуйте свідомість. Так це складно. Так, іноді відчуття, що це не порада, а знущання. Але якщо ви все ще читаєте цю статтю, то вже носите гордий статус усвідомленої людини, адже шукаєте шляхи та способи, а не виправдання. Коли втома прагне до позначки 10 з 10, це непросто, але ж ви хочете залишити замкнене коло і повернути фарби життя. Хоч би як це звучало, але ми живемо, щоб постійно працювати і ставати краще. Працюємо над тілом у тренажерному залі, над побудовою стосунків у сім’ї, над собою у багатьох сферах. Так само добре було б працювати над своєю усвідомленістю. Дуже часто ми зриваємося на близьких через агресію на себе. Зриваємося, отже, втрачаємо енергію на негативну емоцію. Втрачаємо енергію, отже, наближаємося до вигоряння. Як це відбувається? Наприклад, ви безбожно заїдали втому та емоції булочками, тортами та цукерками. Збираючись на чергову прогулянку з малюком, ви дістаєте улюблені джинси та розумієте, що вони малі. Злість йде на себе, але дуже ймовірно, що ви зриваєтеся саме на дитині. Якщо усвідомлено аналізувати свій стан та його джерело, дуже скоро ви зможете запобігати “вибухам”. Наприклад, перегляньте список солодощів у своєму раціоні.
Більше гуляйте на свіжому повітрі наодинці зі смачною кавою/чаєм і улюбленими треками або аудіокнигою. Ходьба – це теж фізична активність, а отже, приплив гормонів щастя вам забезпечений.
Найменше часу проводите в соціальних мережах і на сторінках супер-мам блогерів. У розумних дозах це може бути корисно, але тільки якщо ви вмієте ці дози дотримуватись і не відчувати себе розчавленою через те, що у них все блищить чистотою, і навіть діти забруднюються їжею красиво.
Займіться своїм здоров’ям та захопленнями. Це постійні акумулятори енергії, гарного фізичного та емоційного самопочуття.