Сьогодні таке поняття, як виховання, входить у топ тем для дискусій та суперечок. Хтось дотримується усталених поглядів, хтось із головою занурюється у нові методики. Ми ж пропонуємо поговорити про усвідомлене батьківство в його логічному розумінні, без прив’язок до різноманітних течій. Де дорослі думають та аналізують, де люблять та приймають, де батьки ростуть разом зі своєю дитиною.

Діти – наші вчителі. Ця фраза все частіше обрушується на безміцну після безсонних ночей і залитого компотом ноутбука батьківську психіку.

Терпіння та безумовне прийняття
У тому числі і прийняття себе. Поняття усвідомлене материнство турбує кожну другу жінку ще на етапі планування вагітності. Установки: я не кричатиму на дитину, ніякої солі і солодкого до 3-х років, ми цілими днями гратимемо в розвиваючі ігри тощо руйнуються про скелі реальності. Вже в перший місяць життя малюка жінка приміряє ярлик “погана мама”. Інтернет-простір з великою кількістю порад і прикладів ідеальних матерів їй активно в цьому допомагає.

Так от, усвідомленість виявляється у тому, щоб фільтрувати інформацію і не впадати в крайнощі. Бути краще для себе і, водночас, приймати, прощати і любити себе навіть у моменти зривів, слабкості та роздратування. У материнстві жінка виходить на новий рівень терпіння та прийняття, особливо у тому, що стосується малюка. Просто? Ні! Із навчанням так завжди.

Кохання, щирого та безкорисливого
Давайте будемо чесними, бувають моменти, коли любити дитину нестерпно складно. Той самий компот на ноутбуці, півторагодинна істерика з усіма спецефектами в торговому центрі, паспорт з вирваними сторінками, і це лише початок. Тільки через любов і прийняття в моменти, коли хочеться все трощити або лягти поруч із дитиною в торговому центрі, мама може зберігати спокій і знайти мудрість для діалогу. Тільки через величезне кохання батьки, навіть у найскладніших життєвих ситуаціях, шукатимуть можливості допомогти своїй дитині. І в цьому, якщо придивитися, дитина для дорослих є величезним прикладом. Він любить своїх батьків у будь-яких їх проявах: кричущих, зневірених, сумних, роздратованих, бідних, простих, виснажених і втомлених. І якщо він не навчить нас любити, то згодом є ризик того, що між вами утворюється прірва нерозуміння.

Довіри та відсутності упереджень
До того моменту, коли малюк приходить у наше життя, ми можемо значною мірою втратити це почуття. По суті, з’явившись у вашій сім’ї, він уже довірив вам своє життя. У дитини немає упереджень. У пісочниці він не вибиратиме друга за одягом, кольором шкіри або фізіологічними характеристиками.

Вміння прощати і просити вибачення
Тільки малюки вміють миритися дуже швидко, без “якщо”, не висуваючи вимог та ультиматумів. Дитина щиро прощає наші огріхи та зриви.

Діти подають нам чудовий приклад того, як потрібно вчитися і бути наполегливими у своїх бажаннях
Дивлячись на те, з якою завзятістю дитина освоює нові навички (ходіння, наприклад), часом стає соромно за те, як швидко ми, дорослі, опускаємо руки. Дитина знаходить сто п’ятдесят варіантів, щоб отримати бажане і, навіть у разі провалу, не ставить на собі тавро “невдаха”. Наступного разу він обов’язково здійснить ще одну спробу.

І це лише мала частина уроків. Що ще?
Дитина стає для нас потужним стимулом до особистісного та духовного розвитку, згладжує не найкращі риси характеру і навіть відкриває таланти. Дедалі частіше, перебуваючи в декреті, жінки запускають свої малі та великі проекти в абсолютно різних сферах, змінюють свою професію.

Взаємини дітей та батьків це не про склянку води та кредит турботи. Це про те, щоб:

розвинути в собі усвідомленість та розуміння, що дитина це не власність, а великий дар та гість у вашій родині;
розуміти, що з найменших років це особистість, нехай навіть часом неслухняна;
захищати та підтримувати;
спрямовувати та допомагати, а не нав’язувати та ламати;
приймати той факт, що дитина має свої бажання, і вона може знати краще;
утримати баланс батька-наставника та батька-друга, замість авторитарного батька;
відпустити коли настане час і дати можливість йти своїм шляхом.

Батьки та діти – тема, яка актуальна у всі часи. Діти – це наше майбутнє. Батьківство – місія та велика відповідальність, а не вирішення проблем самотності чи клей для сім’ї. Разом із безмежною любов’ю та щастям вони приносять у наше життя величезні можливості. І лише ми самі вирішуємо йти по-старому або широко розплющити очі і з готовністю і вдячністю приймати всі їхні уроки.