Сучасний світ задає життю людини все більшого темпу, і як ніколи це торкнулося і жіночого світу. Одним із актуальних питань сьогодні стає баланс материнства та роботи.

Чому ми використовуємо термін “робота” замість “професійна реалізація”? Тому що для деяких жінок це все ж таки вимушений крок, який обумовлений різними життєвими обставинами: складне фінансове становище, страх втратити посаду в компанії тощо. Але навіть якщо цей крок мотивований внутрішньою потребою бути більше, ніж люблячою мамою та дружиною, здоровими амбіціями, він не стає набагато простішим.

Психологи стверджують, що стрес перед виходом на роботу з декрету для жінки схожий на післяродовий. І тим більше, якщо це зовсім ранній термін, який знаходиться далеко від позначки 3 роки. Проте в багатьох розвинених країнах він значно коротший.

Рішення того, як розвиватимуться події у житті жінки, ускладнюється не тільки через дзвінкий хор думок оточуючих, а й через велику кількість інформації, яка “валиться” на неї з усіх боків. Адже в наше життя увійшла лавина знань, яка з одного боку необхідна і допомагає відповісти на багато питань, а з іншого боку “сковує” страхом зробити щось не так, прийняти не те рішення, недолюблювати, недоохоплювати і т.п. самим нашкодивши малюку.

Грудне вигодовування, теорія уподобання, різноманітні методики розвитку, поведінки – це лише мала частина списку. Бажання бути ідеальною мамою переслідує жінку ще з вагітності. Коли малюк приходить у цей світ, ілюзії стикаються з реальністю, жінка розуміє, що дотягнутися до ідеалу в материнстві неможливо так само, як і в будь-якій іншій галузі життя. Проте, саме у цій сфері дуже часто вона не готова погоджуватися з тим, що добре – це вже чудовий показник. Прагнення до відповідності може стати прямою дорогою до вигоряння, що незмінно впливає не найкраще на всю сім’ю. Дуже важливо вчасно включити критичне мислення та прийняти той факт, що будь-яка теорія ідеалізована досі, і всі знання потрібно вміло адаптувати під конкретну ситуацію.

Отже, не важливо з якої причини, чи це внутрішня чи фінансова необхідність, мама вирішила вийти на роботу.

Найперший крок – це виключити самоїдство. Краще навчитися дресирувати цього “звіра” заздалегідь, оскільки жодна звичка не входить у життя з помаху руки. Ми пам’ятаємо, що вихід на роботу – це вже стрес, а у стресі напрацювання нових звичок ускладнюється в рази. Дитина дуже чуйно зчитує стан мами, тому період звикання до нового способу життя може ускладнитися саме маминим внутрішнім станом. Якщо ви прийняли це рішення, то вже зважили всі “за” і “проти”, і потрібно налаштуватися тільки на те, що процес адаптації пройде найкращим чином. Те, що життя жінки з появою дитини не повинно бути зосереджене тільки на ньому, аж ніяк не виключає любові мами. Іншими словами, немає чітких кордонів добре та погано.

Якщо жінка хоче повністю зануритися та реалізуватися в сім’ї – це добре. Якщо жінка хоче розвиватися не тільки в сім’ї, для неї важливі й інші сфери – це також добре.

Настрій – це добре, але, практичні та побутові моменти також необхідно передбачити. Складайте списки, вирішуйте, хто буде з малюком, як оптимізувати побут, який час ви зможете проводити з малюком і як його збільшити, який час зможете виділити для себе та чоловіка тощо. Намагаючись передбачити все, ви повинні пам’ятати, що це технічна сторона питання і максимально постаратися не вкладати в неї емоції, тим самим програмуючи ситуацію.

Наприклад, діти хворіють, хтось частіше, хтось рідше, але це має місце. Як тільки жінка починає думати про хворобу малюка, сніговою грудкою починають наростати “а якщо”, з’являються страхи, сумніви. Що робити? Вчасно зупинити бурхливу фантазію і мислити практично: Чи можу я взяти лікарняний? І якщо ні, хто зможе мене замінити? Тобто не підпадати під вплив емоцій, а ставити собі питання, шукати відповіді та вирішення ситуації. І, звичайно ж, пам’ятати, що деякі ситуації краще вирішувати в міру виникнення, адже їх може зовсім не бути.

Оптимізуйте та делігуйте. Продумайте заздалегідь, як ви можете оптимізувати ті чи інші процеси. Що можна делегувати помічникам, що спростити. Наприклад, гру з малюком у певному віці можна поєднувати з побутовими процесами. Разом завантажувати пральну машину, готувати їсти і т.п. Робіть заготівлі для приготування їжі на кілька тижнів уперед, щоб тато, навіть якщо він не готує, міг з легкістю приготувати вечерю для сім’ї. Ситуації різні, тому й їхні рішення відрізнятимуться.

Готуйте малюка до того, що мама не завжди зможе бути поруч, навіть якщо зараз ви не плануєте свій вихід на роботу. Відходьте на деякі проміжки часу. Розмовляйте, пояснюйте, чому і для чого ви йдете, простими словами. Повторюйте слова любові і те, що ви постійно повернетесь.