У процесі написання цієї роботи її напівфабрикат читали дуже різні люди. Реакція її у формувалася зазвичай у одному з трьох напрямів.

Для одних читачів багато думок цієї роботи ставала свого роду одкровенням, хоч і викликали масу суперечливих почуттів чи то стилістикою автора, чи то самою дійсністю, відбитою надто відверто. Інші казали, що я описую вигадану реальність і що багато моментів моєї роботи нагадує добре систематизовану марення. Третя категорія читачів відгукувалася про вміст як знання, очевидному настільки, що ніхто інший не додумався б одягати і так всім зрозуміле у форму роботи, претендує якусь ступінь науковості.

У мене самого до мого тексту ставлення, знаєте, як у дитини, яка, зробивши щось погане, і знаючи, що її покарають, все одно йде в усьому зізнаватись. Звичайно, чітко усвідомити для себе, та й ще так делікатно і в деталях описувати, скажу чесно, не найкрасивіші сторони людських стосунків — заняття на любителя.

Ну мусив хтось зробити цю брудну роботу!

Хтось скаже: «За тисячоліття писемної історії люди, не перестаючи, писали про кохання, намагаючись розгадати її таємницю. А скільки пам’яток світової мистецької культури копали цю тему. І як же вас, добродію, понесло в це старе болото?!»

Що мені на це відповісти?

Твори художнього мистецтва тим і цікаві, що не дають відповіді на прямі питання, залишаючи поле для інтерпретацій.

Для філософів моя тема завжди була дрібна. Не личить справжньому філософу думати про чвари відносин статей, та тим більше про ринок. Для них є теми значно серйозніші.

А ось із колегами-психологами (теоретиками) у мене особливі рахунки.

Не знаю, може, я, звичайно, перегорнув не всі наукові фонди РДБ, але чомусь основна маса класичних наукових праць з психології, особливо вітчизняної, бачиться мені досить кволою. хоч зрідка, але щось гідне трапляється.) І це предмет не моєї зловтіхи, а моєї печалі.

Дуже часто можна почути, що не про всі справді існуючі межі світу можна прочитати в книгах. На жаль, це часто так. І причина таких білих плям в інформаційному полі наукової літератури криється зовсім не в заборонах і не в лінощі авторів. Навпаки, в епоху свободи слова та інформаційного вибуху багато молодих учених насилу вишукують собі теми, не списані до дірок конкурентами з наукового ремесла. Так у чому ж причина того, що з одного боку існує безліч тих читачів, які не можуть знайти літературу, яка задовільно розбирає цікаві для них теми, а по зворотний бік пера — безліч письменників, які не мають можливості викроїти собі вільне місце в тілі вивченого вздовж і впоперек предмета науки?

Дуже близько підійдемо до відгадки, якщо пригадаємо, що наймоднішим жанром наукової роботи є дослідження. Специфіка дослідження припускає, що автор ставить проблему (тобто береться за те, що він сам, і інша наукова громадськість розуміють туго) і, озброївшись методом, починає досліджувати. Причому якщо автор дослідження вже знає ту істину, до якої збирається прийти, йому, згідно з науковим етикетом, слід приховувати і прийти до цієї істини нібито тільки в процесі дослідження.

Іншими словами, дослідження найчастіше проводять не ті люди, які знають, а ті, які у процесі та за результатами своєї роботи тільки збираються дізнатися. На жаль, не у всіх виходить.

Загалом майте на увазі, що письменники — народ особливий, вибірка, так би мовити, дуже нерепрезентативна. А люди купують книжки, читають і втрачають останню надію знайти щось розумне у світі наукової літератури. А якщо науковці не знають, тоді вже мені врубатися взагалі не судилося, — робить висновок читач.

А на звороті Місяця живуть інші люди – майстри життя. Ці люди знають і вміють якраз те, що намагаються дослідити дослідники, і те, що хотіли б читати читачі. Ці люди книг читали мало, але вміють читати мудрість життя. Все, що їм потрібно було, вони, практикуючи, дізналися з навколишнього життя; та ось невдача: далеко не всі носії цих знань мають бажання займатися письменством. Вони вже достатньо задовольнили свій інтерес щодо предмета, і їм ніколи розжовувати і записувати свої знання про нього. Цю проблему вони вже вирішили, а тепер їм цікаво щось інше.

Ось так у загальному інформаційному полі співіснують два паралельні світи: світ теоретиків і світ практиків. Перші не знають, але писати можуть і хочуть; другі знають, але писати не хочуть, та й, відверто кажучи, рідко вміють, на те потрібні особливі літературні здібності.

Що ні є, доречно давньосхідне прислів’я:

Хто знає, не говорить, той, хто говорить, не знає…

Суха і почервоніла шкіра, тонке і тьмяне волосся. Зимові холоди пройшли, але як подарувати шкірі та волоссю здоровий вигляд та життєву силу? Які косметичні засоби, процедури зможуть привести їх у нормальний стан і до весни?

Як покращити стан шкіри
Через морози шкіра висихає набагато більше, ніж улітку. Тому взимку замість зволожуючих кремів вдень потрібні жирні живильні креми, вночі – зволожуючі.

Обвітрена взимку шкіра стала грубіше, пори звузилися і важко звільняються від зайвого шкірного сала, зібралося безліч ороговілих частинок, що псують колір обличчя. Це легко виправляється шляхом проведення процедур, що відновлюють.

Салонний варіант. Пілінг
Відновлювати шкіру обличчя потрібно з очищення від частинок, що ороговіли. Ця процедура називається «пілінгом», який буває:

– механічним – поверхневим, середнім (мікродермабразією) та глибоким (дермабразією);

– хімічним – поверхневим (фруктові кислоти), середнім (трихлороцтовою або саліциловою кислотами) та глибоким (феноловою кислотою);

– фізичним – поверхневим (ультразвуком, ербієвим лазером), середнім (ербієвим лазером) та глибоким (лазером CO2).

Для молодої шкіри роблять поверхневий пілінг, а середній і глибокий – це більше процедури з омолодження, що дозволяють вирішити проблеми вікового плану (в’янення, зниження тонусу, зморшки, пігментація), призначають їх лише після 30 років.

Після глибокого хімічного пілінгу шкірі потрібно досить багато часу, щоб відновитися, тому обличчя не впливають на сонце, інакше не уникнути пігментних плям або рубців. Відновлювальний період інших видів глибокого пілінгу також потребує захисту шкіри.

Домашній варіант. Скраби
Існує великий вибір скрабів для використання вдома. Рекомендується вибирати скраб із лінії основної косметики, які доповнюватимуть один одного. Можна зробити пілінг із натуральних засобів. Для цього сметана або кисле молоко змішується з оливковою олією, наноситься на обличчя на 15 хв. Це допоможе швидко позбутися червоних плям і лущення.

Ананс та папайя
Альтернатива хімічному пілінгу – маска з ананаса та папайї. Береться 1 чашка м’якоті ананаса, змішується з половиною чашкою м’якоті папайї, додається пара ч. л. меду, наноситься та залишається на 5 хвилин, потім змивається водою. Проводитиметься така процедура раз на тиждень.

Ще можна сік яблука змішати зі ст. л. вершків, додати стільки ж вівсяного борошна і нанести на півгодини.

Ананас та ківі
У рівних кількостях береться м’якоть ананаса, ківі, банана. Наноситься на обличчя хвилин на 10 і змивається водою. Відмінний колір обличчя гарантовано. І для цього «хімічного» пілінгу використовується все, в чому є фруктові кислоти.

Ще варіант – змішати ч. л. меду із ч. л. гліцерину, додати яєчний жовток, нанести на обличчя. Коли маска підсохне, змивається водою.

Сіль та сода
Менш екзотичний, а головне – дешевий, вид скрабу, що легко готується в домашніх умовах. Одна ст. л. звичайного крему поєднується з ч. л. солі та соди, наноситься на 5 хвилин.

Вівсянка та вода
Вівсяна крупа розмелюється до дрібних крупинок, змішується з водою, наноситься на обличчя легкими рухами. Процедуру можна робити при ранковому чи вечірньому вмиванні щодня.

Як покращити стан волосся
Волоссям, як і шкірі обличчя, довелося зазнати перевантаження в зимовий період. Опалення робить повітря дуже сухим, а волосся – сухим, ламким, січеним, воно важко укладається і розчісується.

Відмовляємося від гарячого укладання
Не можна мити волосся дуже гарячою водою (вона висушить волосся) або холодною водою (підсилить роботу сальних залоз). Шампунь використовуйте зволожуючий, використовуйте кондиціонери або бальзам. Сушіть волосся природним чином, а якщо потрібне укладання феном, робіть це дуже дбайливо – тримати фен потрібно не ближче ніж 20-30 см від голови і використовуйте захисні засоби.

МАСКУЄМО волосся
Дуже корисно робити 2 рази на тиждень маски для волосся.

– Для нормального волосся: сік цибулі, реп’яхову олію та мед (все по 2 ст.л.) змішуються і втираються в коріння волосся, залишаються на годину і вимивається з шампунем.

– Для тонкого, пошкодженого волосся: рицинова олія, реп’яхова олія (по 3 ч.л.) і 6 ч. л. лимонного соку перемішуються і наносяться на волосся, залишаються під рушником на 2 години і змиваються.

– Для жирного волосся: одна айва, очищена від насіння, заливається склянкою води, кип’ятиться на слабкому вогні 5 хвилин. Охолоджену айву втирають у шкіру голови.

– Для сухого волосся: житній хліб (200 гр.) подрібнюється і заливається гарячою водою, настоюється 5-6 годин, потім додається 1 яйце, добре перемішується і наноситься по всьому волоссю і втирається в коріння, замотати рушником хвилин на 40, потім ретельно прополоскати теплою водою, але додатково мити голову не потрібно.

Схуднення – процес, у якому немає чудес. Зайві кілограми йдуть тільки якщо людина витрачає більше енергії, ніж отримує з їжею.

Тому виняток із раціону самих калорійних продуктів (солодкостей, смаженого, чіпсів, соусів, білого хліба та алкоголю) дає відмінний результат. Проте висока енергетична цінність продукту чи страви який завжди означає, що вони небезпечні постаті. Дієтологи впевнені, що щонайменше 5 жирних продуктів обов’язково повинні залишитися в раціоні, якщо ти мрієш схуднути.

1. Яйця
Щоб позбутися зайвої ваги, важливо їсти білок – приблизно 1 г на кілограм тієї маси тіла, до якої ти прагнеш. Яйця були б ідеальним джерелом білка завдяки тому, що їх протеїн засвоюється людиною ідеально, але багато хто обходить їх стороною через жирний жовток. І дуже марно, кажуть дієтологи. Сонячно-жовта частина яйця справді досить калорійна, натомість містить вітаміни А, B та холін. Всі разом вони чудово підтримують щитовидну залозу, робота якої має вирішальне значення для схуднення.

2. Горіхи
Дуже калорійні ласощі, з якими ще й складно вчасно зупинитися, але тебе напевно порадують такі факти. По-перше, жир, який міститься в горіхах, – це полі- та мононенасичені його різновиди, тобто дуже корисні для здоров’я. По-друге, мигдаль, фісташки або фундук можуть похвалитися високим вмістом клітковини. Вона, як показують дослідження, перешкоджає повному засвоєнню жирів, так що калорійність горіхів за фактом може бути на третину меншою, ніж заявлено на упаковці. Хоча це все одно не привід є горіхи кілограмами, а ось використовувати жменю як здорове перекушування, яке чудово насичує і надовго позбавляє від почуття голоду, – будь ласка.

3. Оливкова олія
У столовій ложці олії з оливок міститься близько 120 ккал, але зменшувати енергетичну цінність свого меню краще за рахунок інших продуктів. Жирні кислоти омега-3 та омега-6, які містяться в оливковій олії у збалансованому вигляді, благотворно впливають на обмін речовин і в цілому, якщо не лити олію у салат склянками, сприяють втраті зайвої ваги. Тим, хто слідкує за формою, дієтологи навіть рекомендують 2 ст. л. якісної рослинної олії як денна норма.

4. Молочні продукти високої жирності
Сучасні наукові дослідження показують, що популяції, в раціоні яких присутні натуральні молочні продукти, у тому числі сири, рідше страждають на ожиріння та проблеми з обміном речовин. Зрозуміло, що успіх пояснюється не лише молочними продуктами (наприклад, паралельно в меню цих людей багато овочів і висока фізична активність), але все ж таки вчені вважають, що молочний жир важливий для втрати ваги. Одне з пояснень – повноцінні, не знежирені йогурт чи сир насичують краще та допомагають не перехоплювати зайву їжу протягом дня.

5. Авокадо
Четвертинка великого авокадо, яку так смачно укласти на свій ранковий тост, – це 80 ккал, тобто більше, ніж у шматочка вершкового масла, яке б ти розмазала по хлібу. Але, на відміну від олії, авокадо містить близько 20 вітамінів та мікроелементів, а також 3 грами клітковини та мононенасичені жири. Завдяки цьому калорійний заморський фрукт (так-так, з погляду ботаніки авокадо взагалі ягода) надовго забезпечує почуття ситості, захищаючи того, хто худне від переїдання протягом дня. Плюс високий вміст клітковини гарантує здоров’я твоїх кишкових бактерій: як свідчать останні дослідження, благополуччя мікробіоти пов’язане з підтриманням ідеальної ваги. Одним словом, дієтологи рекомендують тобі не рахувати калорії, коли йдеться про авокадо, але все ж таки радять їсти плід не цілком – 1/3 на день буде достатньо, і краще на сніданок або обід.

Насправді такі дрібниці, як постійні перекушування протягом дня або відмова від обіду на користь роботи, легко здатні звести нанівець весь результат твоїх ретельних тренувань у залі. Але варто внести в своє життя деякі звички – і ніщо не дасть тобі зійти зі шляху до постаті мрії. П’ять таких хитрощів – перед тобою.

1. Прислухайся до свого голоду
Американський дієтолог Алісса Рамсі впевнена, що стежити за своїми відчуттями дуже важливо. Якщо ти весь день завантажена роботою, можеш просто не звернути увагу на поклик шлунка про допомогу. “Це призведе до того, що ти з’їси надто багато за вечерею”, – стверджує Рамсі. Краще заздалегідь склади план харчування та дотримуйся його протягом дня. Так ти триматимеш свій голод під суворим контролем, і рука не потягнеться до упаковки з цукерками.

2. Контролюй кожен шматочок
Врахуй, сказане вище не означає, що ти маєш їсти щоразу, як бачиш їжу. «Тобі тільки здається, що ти просто спробуєш чергові ласощі і це ні на що не вплине. Але спитай себе, скільки разів на день ти піддаєшся такій спокусі? – зазначає Алісса. – У цих невинних, на перший погляд, перекусах може виявитися більше калорій, ніж у салаті, який ти з’їси на обід». А, постійно вхоплюючи по шматочку, ти до ладу не відчуєш ні почуття голоду, ні насичення. Так що, перш ніж покласти в рот часточку шоколаду, постав собі питання, чи дійсно ти голодна або жуєш просто за звичкою.

3. Більше рухайся
Якщо ти робиш ранкову зарядку, то ми пишаємося тобою. До того ж, дослідження журналу Medicine and Science in Sports and Exercise показало, що ті, хто старанно її виконує, споживають менше калорій протягом дня. Але це не привід розслаблятися! «Коли ти весь день сидиш за комп’ютером, позитивний ефект від зарядки практично нівелюється, – розповідає Рамсі. – Постарайся вставати і рухатися хоча б раз на годину, навіть якщо це всього на кілька хвилин. Тобі точно зарахується». Наприклад, пройдися до колеги з сусіднього відділу і задай питання, що виникло особисто, не пиши листа.

4. Пий більше води
«Люди недооцінюють вплив нестачі рідини, – каже Алісса. – Навіть через невелике зневоднення (а це 1–2 склянки) тобі може здатися, що ти голодна, хоча насправді тобі просто треба попити». Нехай на твоєму робочому столі завжди стоїть пляшка води і не забувай пити її регулярно. Це вбереже тебе від марш-кидка до автомата зі снеками та покращить твій метаболізм.

5. Проводь інтервальні тренування
Вирушаючи до спортзалу перед вечерею, вибирай високоінтенсивні інтервальні тренування. “Чередіння інтенсивних вправ з невеликими перервами для відновлення допомагає спалювати більше калорій як під час самого тренування, так і протягом доби після неї”, – нагадує Рамсі. За словами експерта, навіть короткі програми можуть бути дуже ефективними. Займайся по 10 хвилин в обідню перерву або після роботи: чергуй 20-30 секунд вправ з 30-60 секунд перерв.

В даний час математичні методи настільки широко використовуються у всіх галузях знань, що ніхто не наважиться заперечувати необхідність їх застосування та в психології. Справді, коли йдеться про математичну статистику, питання не виникають, але варто спробувати за допомогою математичного вираження описати певну емоцію чи почуття, і опонентів не порахувати.

Формула любовіУ Європі та США щороку з’являються нові роботи в цій галузі. З останніх розробок, за ступенем цитування, лідирують дві формули щастя — нейрофізіолога доктора Девіда Льюїса з університету Сассекса та британських психологів Керол Ротвелл та Пітера Коена. Розглянемо докладніше формулу британських фахівців як найвідомішу нашій країні. У деяких російськомовних джерелах її називають формулою удачі, хоча слово happiness з англійської перекладається як щастя.

h = P + 5E + 3H,

де h – Рівень щастя; P – особистісні характеристики; E – потреби нижчого порядку, як потреби існування; H — потреби вищого ладу, як особливості особистості.

Я не беруся судити про наукову цінність запропонованої формули, оскільки не маю необхідних матеріалів для серйозної дискусії. На мій великий жаль, пошук додаткової інформації не дав результату, але все ж таки вважаю за необхідне відзначити — без докладного розшифрування ця формула не становить практичної цінності.

Що розуміти під особистісними характеристиками? Які конкретні потреби існування слід розглядати, які саме особливості особистості треба враховувати? У деяких коментарях до формули пропонується розглядати такі характеристики як: Р – світогляд, стійкість до несприятливих факторів, здатність до адаптації; E – здоров’я, дружба та фінансова стабільність; H – самооцінка, устремління та амбіції. Погодьтеся, це загальні поняття, повно і чітко не систематизовані в рамках запропонованих змінних.

Легко помітити, що й у формулах і термінах як змінних використовуються образні філософські поняття, всі вони практично не зіштовхуються із запеклою критикою. Наочний приклад цього — відоме давньоіндійське визначення кохання між чоловіком та жінкою:

любов = потяг душі, розуму та тіла

Його часто намагаються конкретизувати, розмірковуючи про те, що потреби душі народжують дружбу, потреби розуму – повагу, потреби тіла – сексуальне бажання. Але від цього дане визначення не стає менш образним, воно і після додаткового тлумачення вказує лише на окремі соціальні та фізіологічні потреби людини, і не несе достатньо інформації, необхідної для аналізу та розробки механізмів впливу на почуття, що вивчається, а, отже, теж не має великої практичної цінності.

Не можна не відзначити й іншу крайність, в яку впадають деякі розробники формул, які пропонують щось прийняти за 100 одиниць або відсотків, а потім це розділити на кількість проведених разом годинників або виконати інші математичні операції, які враховують тривалість погляду та тривалість поцілунку. Можна навіть погодитися, що певною мірою і ці фактори впливають на зародження та розвиток почуттів, але серйозно сприймати такі формули не можна, особливо бажання їхніх авторів суворо виконувати всі зазначені математичні операції для отримання числового результату, який вважається остаточним та єдино вірним.

Це не означає, що змінним формули не повинні надаватися числові значення, але треба чітко розуміти це у фізиці та математиці формула має ранг закону і не допускає альтернативних тлумачень, а в психології доводиться оперувати середньостатистичними закономірностями, що допускають винятки. Для отримання правильного результату, насамперед, важливий зміст змінних, що описують процес, а чи не математичні події з наданими їм значеннями. Числові значення, що призначаються змінним, лише показують рівень впливу того чи іншого фактора на ситуацію в цілому. Їхня величина завжди, і у величезній мірі, залежить від поінформованості, професійної підготовки та особистої об’єктивності фахівця, який проводить експертну оцінку. Формула – це, перш за все, найбільш зручний спосіб систематизації всієї сукупності факторів, що впливають на емоцію, що вивчається, або почуття.

Практичну цінність може мати лише та формула, яка спирається на конкретні фізіологічні та психологічні особливості людини. Реально працююча формула — це вираз із чіткими та зрозумілими змінними, які не вимагають додаткового тлумачення філософами, психологами та математиками, змінними, на які можна впливати — коригувати за допомогою вже давно розроблених методик та прийомів.